Словарь української мови (1924)/безмірно
◀ безмірний | Словарь української мови Б безмірно |
безмір'я ▶ |
|
Безмі́рно, нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
◀ безмірний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безмірно |
безмір'я ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безмірно
Борис Грінченко
1924
Безмі́рно, нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.