Словарь української мови (1924)/безлюдніти
◀ безлюдник | Словарь української мови Б безлюдніти |
безлюдно ▶ |
|
Безлю́дніти, нію, єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
◀ безлюдник | Словарь української мови Борис Грінченко Б безлюдніти |
безлюдно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безлюдніти
Борис Грінченко
1924
Безлю́дніти, нію, єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.