Словарь української мови (1924)/безлюдник
◀ безлюдний | Словарь української мови Б безлюдник |
безлюдніти ▶ |
|
Безлю́дник, ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
◀ безлюдний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безлюдник |
безлюдніти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безлюдник
Борис Грінченко
1924
Безлю́дник, ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.