Словарь української мови (1924)/безкоровайний
| ◀ безконешниця | Словарь української мови Б безкоровайний |
безкоровайчук ▶ |
|
Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ. 2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ. 3) О дѣтяхъ: зачатый до брака. Ном. № 8832.