Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безгузий
Берлін: Українське слово, 1924

Безгу́зий, а, е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) Ха́та безгу́за. Хата безъ сѣней. Мирг. у.