Словарь української мови (1924)/безгласний
◀ безвухий | Словарь української мови Б безгласний |
безглуздий ▶ |
|
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
◀ безвухий | Словарь української мови Борис Грінченко Б безгласний |
безглуздий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безгласний
Борис Грінченко
1924
Безгла́сний, а, е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.