Словарь української мови (1924)/безвухий
| ◀ безвусий | Словарь української мови Б безвухий |
безгласний ▶ |
|
Безву́хий, а, е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.