Словарь української мови (1924)/безвістний
| ◀ безвісти | Словарь української мови Б безвістний |
безвістно ▶ |
|
Безві́стний, а, е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. I. 153.
| ◀ безвісти | Словарь української мови Борис Грінченко Б безвістний |
безвістно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безвістний
Борис Грінченко
1924
Безві́стний, а, е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. I. 153.