Словарь української мови (1924)/безвільний
◀ безвілля | Словарь української мови Б безвільний |
безвільно ▶ |
|
Безві́льний, а, е. Угнетенный, лишенный свободы.
◀ безвілля | Словарь української мови Борис Грінченко Б безвільний |
безвільно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безвільний
Борис Грінченко
1924
Безві́льний, а, е. Угнетенный, лишенный свободы.