Словарь української мови (1924)/безвілля
| ◀ безвікий | Словарь української мови Б безвілля |
безвільний ▶ |
|
Безві́лля, ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
| ◀ безвікий | Словарь української мови Борис Грінченко Б безвілля |
безвільний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безвілля
Борис Грінченко
1924
Безві́лля, ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.