Словарь української мови (1924)/баштанник

by Борис Грінченко

◀ баштанний

Словарь української мови Борис Грінченко Б баштанник

баштанниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Башта́нник, ка, м. 1) Хозяинъ бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. III. 103. 2) Сторожъ при бакшѣ. 3) Баштанни́к. Боръ изъ старыхъ толстыхъ елей. Шух. I. 177. См. Башта 2.