Словарь української мови (1924)/бахусуватий
◀ бахурь | Словарь української мови Б бахусуватий |
бацькати ▶ |
|
Бахусува́тий, а, е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
◀ бахурь | Словарь української мови Борис Грінченко Б бахусуватий |
бацькати ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бахусуватий
Борис Грінченко
1924
Бахусува́тий, а, е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.