Словарь української мови (1924)/бакаїстий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бакаїстий
Берлін: Українське слово, 1924

Бакаї́стий, а, е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте. Екатериносл. 2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Кіев. у. См. Бакаюватий.