Словарь української мови (1924)/бакай

by Борис Грінченко

◀ бакаїстий

Словарь української мови Борис Грінченко Б бакай

бакалійний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бака́й, кая́, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екатериносл. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Константиногр. у. Мнж. 176. Кіев. у. Поїхали вони раз колодки возити… та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. См. Баюра, банджюр.