Словарь української мови (1924)/байдачний
◀ байдачище | Словарь української мови Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Байда́чний, а, е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
◀ байдачище | Словарь української мови Борис Грінченко Б байдачний |
байдачник ▶ |
|
Словарь української мови — Б
байдачний
Борис Грінченко
1924
Байда́чний, а, е. Принадлежащій, свойственный байдаку.