Словарь української мови (1924)/байда

by Борис Грінченко

◀ байбарисовий

Словарь української мови Борис Грінченко Б байда

байдак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ба́йда, ди, об. 1) Гуляка, безпечный человѣкъ. Ба́йди би́ти. Бить баклуши. 2) ж. Прозвище неуклюжей женщины. Ном. № 13618. 3) ж. Краюха, ломоть хлѣба. Байда хліба. Фр. Пр. 19.