Словарь української мови (1924)/армата
| ◀ аркушовий | Словарь української мови А армата |
арматний ▶ |
|
Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерія. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристаня́х у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.