Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гармата
Берлін: Українське слово, 1924

Гарма́та, ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) Військова́ гарма́та. Артиллерія. Ум. Гарма́тка, гарма́точка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.