Словарь української мови (1924)/авурр!
◀ авул | Словарь української мови А авурр! |
ага ▶ |
|
Аву́рр! меж. выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком…, до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. I. 16.