Словарь української мови
Борис Грінченко
А
авурр!
Берлін: Українське слово, 1924

Аву́рр! меж. выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком…, до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. I. 16.