Словарь української мови (1924)/авул
| ◀ аву! | Словарь української мови А авул |
авурр! ▶ |
|
Аву́л, ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
| ◀ аву! | Словарь української мови Борис Грінченко А авул |
авурр! ▶ |
|
Словарь української мови — А
авул
Борис Грінченко
1924
Аву́л, ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.