Словарь української мови
Борис Грінченко
С
Славут
Берлін: Українське слово, 1924

Славу́т, та, м. = Славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).