скопець

скопець

Скопе́ць, пця́, м. 1) = Скоп. НВолын. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. I. 251. 3) = Копець 1. Конотоп. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924