Ріпка (1918)
Ріпка Київ: друкарня Київської народньої управи, 1918 |
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.2.png/450px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.2.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.3.png/450px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.3.png)
Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Що-день ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку підливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка була, потому, як кулак, потому, як буряк, потому як два, а на кінці стала така, як дідова голова.
Тішиться дід, аж не знає, де стати. „Час, — каже, — нашу ріпку рвати!“ Пішов він у город —гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб; тягне руками, уперся ногами, добуває сил усіх, сопе, як ковальський міх; мучився-потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дід бабу Марушку: „Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!“ Пішли вони в город — гуп, гуп! Взяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече — тягнуть, аж піт тече! Смикає дід ріпку за чівку, смикає баба діда за обшивку, працюють руками, упіраються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.Кличе баба дочку Мінку: „Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!“ Пішли вони у город — гуп, гуп!
Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку; тягнуть руками, упіраються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b6/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.10.png/250px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.10.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.11.png/450px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.11.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.12.png/250px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.12.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0f/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.13.png/350px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.13.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2b/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.14.png/350px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.14.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1d/%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.15.png/450px-%D0%A0%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B0_%D0%A4.15.png)
Пішли вони в город — гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спідничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку — як потягли, як потягли, та й покотились.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/62/PD-icon.svg/48px-PD-icon.svg.png)
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.