|
По під гайом зелененьким
Чиста рѣчка тече,
На яворѣ зелененьким
Соловѣй щебече;
Сидит дѣвчя над рѣчкою
Два вѣночки ўвила,
И ручкою бѣленькою
На воду пустила.
Один вѣнець з барвѣночку,
А другий з рутоньки,
Один вѣнець Козаченька
Другий дѣвчиноньки.
Поплиў вѣнок из барвѣнку
Воўня го сѣпає
А остаў ся из рутоньки
Бо берег спиняє...
„Поѣхаў мій Козаченько
В далеку дорогу,
Мене лишиў молоденьку
Самую небогу!
Верни-сь вѣнку из барвѣнку,
Приплинь к береженьку!
Верни-сь милий з Украѣни,
Пристань ко серденьку!..
Колиж вѣнку из барвѣнку,
Сплинешь к береженьку?
Коли вернешь з Украѣни
Милий Козаченьку?....
Заковала зазуленька
В гаю в серединѣ,
Аж ся стало страшно, сумно
Молодій дѣвчинѣ: —
— „В Украѣнѣ на могилѣ
Зацвила калина,..
Там лежит твій Козаченько,
Бѣдна сиротина!
А коли ся води вернут
Що за сѣм лѣт ўплили
Тодѣ верне-сь з Украини
Козачок твій милий. —
Ярослав Головацкій.
|
