Ротації/Дно тиші
< Ротації
| ◀ Баляда про блакитну смерть | Ротації Дно тиші |
Кінець світу ▶ |
|
ДНО ТИШІ
Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта,
природи дно — дно таємниці й неба синє лоно
лящить у вухах сон — зімята та подерта плахта
і дзвонить в темряві співуче серце телефону.
Так будиться хаос забутий літ дитячих світу,
зпоза свідомости запони дивиться прадавнє,
мов озеро, чарує в сріблі саля й синім квітом
проломаний удвоє місяць на долівці вяне.
І темне місячне ядро з твердої шкаралущі
вилускують долоні тиші, що усе загорнуть.
Дівчат кирпатий янгол рає й час статуї кришить
лиш труби мегафонів сяють, мов тюльпани чорні.
4. січня 1936.