Рання осінь/Мале хлоп'я, доки старенькій няні

Рання осінь
Євген Плужник
Мале хлоп'я, доки старенькій няні
Київ: „Маса“, 1927

Мале хлоп'я, доки старенькій няні
У холодку дрімалось над шитвом,
Жило в лісах, було на океані,
І вже землі нові значило грані
На стежці, де… не розминутись двом.

Стара-ж, на час забувши про дитину,
Що серед скверу снила на яву,
Теж мандрувала в чарівну країну,
І бачила ві сні м'яку перину,
Тепленький чай, цитринку і халву.

Воїстину життя не знає спину!