Під хмарним небом/На чужинї
| ◀ Вітер пісню, повну смутку… | Під хмарним небом На чужинї |
В ночі на могилї ▶ |
|
На чужинї.
Плитуть по небу хмароньки
В далекії краї,
Летять із їми думоньки
Щочаснії мої
Туди, де та криниченька
Холодная дзюрчить,
Над нею там вербиченька
Зеленая шумить;
Схилилася вербиченька,
Мов дївчина смутна,
Неначе задивляєтьця
В криниченьку вона;
А там гаї зеленії
І луки у квітках,
І пісня розлягаєтьця
По луках та гаях.
Ой пісня то коханая,
То ріднії слова, —
Од їх аж млїє серденько,
Палає голова.
В тій піснї все відбилося,
Що я люблю й любив, —
І слухав би впиваючись,
А потім би й зомлїв
Під згуки тії ріднії
У рідній сторонї…
Туди летять ті хмароньки, —
Коли-б туди й мінї!…
