Під хмарним небом/В ночі на могилї

Під хмарним небом
Василь Чайченко
В ночі на могилї
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1893
В ночі на могилї.

В ночі на могилї високій
Стою і дивлюсь навкруги —
Степи тілки мріють широкі
Та здалека темні луги.

І край того степу зникає
В туманових хвилях ясних,
А місяць сріблом обливає
Їх з неба в проміннях своїх.

І серце полинуть бажає
Туди, аж до краю степів,
Туди, де ще воля гуляє,
Де галас людський не гучнїв.

Там тілки кістки ті козачі
Та кровю полита земля, —
Здаєтьця мінї, що неначе
Зміцнїла-б там сила моя:


Там волю дїди боронили
І там поховали її, —
Я вірю: сьвяті їх могили
Підбілшали-б сили мої…

А зорі на небі сияють,
А місяць так ясно блищить,
Простори в туманї втопають,
Степ, тихо заснувши, лежить.

І мовчки стою на могилї,
Стою і дивлюсь навкруги —
Білїють степи, як білїли,
Чорнїють далекі луги…