Під хмарним небом/Найбілше горе
◀ Відмови ти в мене шукала… | Під хмарним небом Найбілше горе |
Вагання ▶ |
|
Найбілше горе.
На сьвітї горя зазнати в життї довелося чимало;
Краялось змучене серце, душа із нудьги розривалась.
Білшого-ж горя не знав я, відколи живу, і не знаю,
Як почувати у себе в душі неземні поривання,
Не розумівши, на віщо душа й поривання у мене…
1890.