Під хмарним небом/Душа горить!
◀ Кара | Під хмарним небом Душа горить! |
Я чую: неначе вітри зашуміли… ▶ |
|
Душа горить!
Душа горить і серце мов сьпіває,
За згуком згук хвилюєтьця, дзвенить
І вислову бажаного шукає
І образи встають і хочуть жить.
Душа горить!… Палкі на волю рвутьця
Ті почуття, що виросли у їй,
А він мовчить — уста не ворухнутьця, —
Він — брат і царь тій піснї голосній!
Душа горить!… Словами вогняними
Здаєтьця-б все він в пісню перелив, —
Чому-ж вуста зробилися нїмими
І сьпів мовчить? Чи вмер уже той сьпів?
Чи слів таких ще люде не зложили,
Щоб росказать, що у душі кипить?
А чи той сьпів сьпівати — в його сили
І не було, й ганебно він мовчить?
Не знає він… А гірші й гірші муки
Усе встають і вислову нема…
І голова схиляєтьця на руки
І серце рве йому нудьга нїма…
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_029.jpg/50px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_-_029.jpg)