Під хмарним небом/Велика вечеря
| ◀ Я чую: неначе вітри зашуміли… | Під хмарним небом Велика вечеря |
Останні квітки ▶ |
|
Велика вечеря.
„Чоловік один зробив вечерю велику
і кликав багатьох.“ Лука, XIV. 16.
Вечері великої час вже надходе,
Прийшов, а усї ті, що кликано їх,
Обранії с тебе, похилий народе,
Забули про неї для клопоту й втїх.
Один відмовляє: „я поле купую:
Не можу я бути, хоча і хотїв“,
І другий говоре: “в годину такую
Іти я не можу: воли я купив.“
І третїй, веселий, очима сияє
І теж відмовляє: „і я не піду:
У мене весїлля тепера гуляє, —
За себе дружину беру молоду.“
Нїкого немає! Хоча і багато
Прийти обіцялось, нїхто не схотїв, —
Тим иньші справляють великеє сьвято —
Збірна збіраниця із вулиць, з шляхів.
О, Боже єдиний! Чи то-ж твоя воля?
І справжні обрані не сядуть у нас,
Й за втїху, за клапоть мизерного поля
Усї вже зреклися в останнїй цей час?…
