Пролог до Комуни (збірка)/Цигарка
◀ Весна | Пролог до Комуни Цигарка |
Товариш ▶ |
|
ЦИГАРКА
Як покину тебе, цигарко;
Коли серце вщерть переповниться
Огортаєш легкою хмаркою
Вірна, солодка любовнице.
Чи біла й пахуча лебідь,
Чи закурена груба ддарка
Кращої нема від тебе,
Як покину тебе, цигарко?
У день у дзвінкім заводі
У вечірній вохкій авдиторії
Ти втіха душі голодній
Єднання гарячий шкворінь.
Між двох загориться іскра
Вогневим поєднає запалом
Безперечно — ти комуністка
Й багатьох ти загітувала
Ти думок моїх мудрая мати
Вигадок весела флюгарка
Як мені з тобою розстатись?
Як покину тебе, цигарко?