Пролог до Комуни (збірка)/Комунікація

Пролог до Комуни
М. Йогансен
Комунікація
• Інші версії цієї роботи див. Комунікація Харків: Державне видавництво України, 1924
КОМУНІКАЦІЯ
 

Потяг дрижить. Дощ миє облізлі боки
 Букса рипить. Рейка біжить
 Семафор киває,
 вклоняється стомленим оком
 І пропливає… Букса рипить…

…Рипіли вози й уклонявсь журавель при дорозі.
Гойдалися голови. Грушка у поле хитренько заходила колом
Хмари курили в задумі… Спало на возі, спало навколо.

Потяг дрижить. Мне мужичка бляшану спину
Скиглять колеса. Попереду певний сопе чумак
Витягне в гору. Прогуркотить у долину,
Люлька сичить, розсипає чорний табак.


… — Он над ліси, по-над хмари вибігли радіошпилі
Серед гунявих гігантів крицевий кондор ліг
Ні, ці залізних голів перед віком залізним не схилять.
— Рупор рудих рядів. Революцій ревущий ріг.