Праці Історичного факультету Санкт-Петербурзького університету/10/2012/Великий голод і Смутні часи
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| «Великий голод і смутні часи»: до питання про вплив природньо-кліматичного чиннику на соціально-політичну кризу Росії другої половини XVI — першої половини XVII ст , перекладено з російської мови користувачами Вікіджерел |
|
Козловський Сергій Орланович,
аспірант кафедри історії середніх віків та візантиністики,
Львівський національний університет ім. Івана Франка (Україна,м.Львів)
«ВЕЛИКИЙ ГОЛОД І СМУТНІ ЧАСИ»:
ДО ПИТАННЯ ПРО ВПЛИВ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНОГО ФАКТОРУ НА
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНУ КРИЗУ РОСІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVI — ПЕРШОЇ
ПОЛОВИНИ XVII СТ.
Питанню про вплив природно-кліматичних детермінативів на хід всесвітньої історії присвячено чимало історичних розвідок, але в той же час поза увагою як вітчизняних, так і зарубіжних істориків залишилося питання про вплив цих факторів на соціально-політичне життя Росії другої половини XVI - першої половини XVII ст. У цьому контексті слід відзначити вплив глобальних катаклізмів і т. п.
«Великого голоду» на початковий етап Смутного часу, як ключових факторів російської історії. Серед причин «Великого голоду» і наступних за ним подій, на наш погляд, слід виділити декілька різнорідних чинників: вплив малого льодовикового періоду — глобального відносного похолодання, що мало місце на Землі протягом XIV-XIX ст., Яке справило значний вплив на хід історії держав європейського континенту в кінці пізнього Середньовіччя і початку Нового часу.
Слід зазначити, що селяни по всьому Європейському континенті стикалися з одними і тими ж явищами: скороченням тривалості теплих літніх сезонів, зливами, сильними морозами і рясними снігопадами. Цю інформацію підтверджують і дані російських літописів, відзначаючи ряд аномальних погодних явищ. У цьому контексті слід зазначити, що в Середні віки наука про природні явища занепала, пояснення природних явищ стало прерогативою церкви, а перші систематичні спостереження служби погоди в Московській державі відносяться до початку XVII ст. (Коли ще не було вимірювальних приладів). Записи про погоду робилися під'ячими зі слів вартових стрільців, в обов'язки котрих, окрім охорони, ставились ще й спостереження за погодою. неврожай 1601 р. який, на думку метеорологів, став результатом вивержень вулкану Вайнапутіна (кеч. Wayna Putina) в Перу (19 лютого 1600 р) і Біллі Мітчелла — вулкана в Папуа-Новій Гвінеї (1580±20 р.).
Це призвело до накопичення попелу в атмосфері Землі і викликало малий льодовиковий період, що характеризувався 10-тижневими проливними дощами влітку і ранніми заморозками восени. Вважається, що ці виверження стали причиною великих кліматичних змін на початку XVII ст. — Найбільш показовим є той факт, що глобальна температура на планеті знизилася на 1-2 градуси за Цельсієм. У цьому контексті цікавим, на наш погляд, є порівняння погодних умов XVI і XVII ст. Так, протягом XVI в. літописці відзначили 20 посух, 23 дощових періоду, 13 випадків повернення холодів навесні, влітку і на початку осені, 22 жорстоких і 8 м'яких зим, 5 градобиття, 6 високих повеней. Протягом XVII ст. — 25 посух, 12 дощових літніх періодів, 12 повернень холодів влітку і на початку осені, 17 холодних зим. Все це призвело до того, що 32 роки були дуже голодними.
аномальне зниження сонячної активності. Початок Великого голоду збігся із початком Маундерівського мінімуму — періоду довгострокового зменшення кількості сонячних плям приблизно з 1645 по 1715 рр.
Зниження сонячної активності призвело до значних втрат врожаю селянства як дрібним та частковим руйнування сільського господарства — ключового сектора «економіки» Нового часу. У цьому контексті показовим є той факт, що в 1603 р. в порівнянні із 1601 р. ціни на хліб в Московській державі підскочили в 18 разів.
уповільнення течії Гольфстріму, яке викликало різке зниження середньорічної температури на європейському континенті і згодом аномальні катаклізми: загибель декількох урожаїв і вимерзання фруктових садів в Англії, Шотландії, північної Франції та Німеччини. У Шотландії та північній Німеччині припинилося виноградарство і виробництво вин. Зимові заморозки стали вражати область північній Італії і Швейцарських Альп. Показово, що з острову Гренландія стали зникати зимівники скандинавів, розміщувати там з кінця 80-90-х рр. Х ст. Відзначимо, що версія про занепад скотарства в результаті похолодання і зміни в характері харчування гренландських вікінгів підтверджується також дослідженнями кістяків з кладовищ поблизу норвезьких поселень. Більшість цих скелетів носять сліди виражених рахітичних змін, характеризуються деформацією хребта і грудної клітки, у жінок — тазових кісток; уповільнення течії Гольфстріму викликало уповільнення або навіть повну зупинку термохалічної циркуляції — циркуляції, створюваної за рахунок перепаду щільності, що утворився внаслідок неоднорідності розподілу температури і солоності в океані;
збільшення площі лісових масивів внаслідок малого кліматичного оптимуму (приблизно X-XIII ст.) — періоду порівняно теплою і рівною погоди, м'яких зим і відсутності сильних засух, що призвело до падіння рівня вуглекислого газу в атмосфері;
посилення кризи, крім голоду (в одній тільки Москві прямо або побічно від голоду всього за 2 роки загинуло щонайменше 127 тис. осіб) сприяли хвороби та епідемії холери (посилені також відсутністю нормального харчування і зміною щоденного раціону).
Таким чином, ряд глобальних кліматичних змін на європейському континенті привів до ключових змін політичної ситуації в Європі взагалі та в Московській державі зокрема (політичний, економічний, державний і соціальна криза). «Великий голод», як один з ключових чинників Смутного часу і соціально-політичного життя Росії в другій половині XVI - першій половині XVII ст., Був, на наш погляд, логічним наслідком цих глобальних кліматичних змін.
Ключові слова: Смутні часи, Великий голод, малий льодовиковий період, Маундеровський мінімум, природно-кліматичний фактор
Author: Kozlovskiy, Sergey Orlanovich, postgraduate (student), Lviv National University, Lviv, Ukraine, seruj.lviv@mail.ru
Title: «Great Famine and the Time of Troubles»: about the influence of natural and climatic factor to the social and political crisis in Russia in the second half of 16th - first half of 17th cent.
Summary: The influence of global climatic factors and the «Great Famine» (1601—1603), which had a significant influence on Moscow state and became one of the decisive causes of the Great Troubles (1598-1613) — the period of the Polish-Swedish intervention, the hardest political, economic, public and social crisis. The author emphasizes that global climate change have become the impetus for a radical change of political situation in Europe in the second half of 16th - the first half of 17th centuries. These changes were not only local (Eastern European) character, but also had a pan-European global consequences — economic, cultural, political and social. Among the most important climatic factors in our opinion it should be noted: the impact of the Little Ice Age, a volcanic eruption Vaynaputina, an anomalous decrease in solar activity, and others.
Key words: Time of Troubles, The Great Famine, the Little Ice Age, the Maunder minimum, the climatic factors