потак

потак

По́так, ка, м. = Шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.

Шпуля́р, ра, м. У ткачей: инструментъ для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби), верете́но, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924