полинь

полинь

Поли́нь, ню́, м. = Полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924