Поезії (Свідзінський, 1940)/Ти в сонних покоях міщанки

Поезії (1940
В. Свідзінський
«Ти в сонних покоях міщанки…»
Видання: Львів: Радянський письменник, 1940.

Ти в сонних покоях міщанки,
За низьким трухлявим вікном,
День по дневі як персні губиш,
Нахиляючись над столом.

Стертий образ, воскові рослини,
Прозори́ста тарілочка на стіні
І злинялий, із клаптів, килим —
Часто в темряві, завжди в тіні.

А на дворі, за зелен-садами,
Білий оболок став, — і на нім,
Як той чміль на цвіті черемхи,
Тяжкотіло розсівся грім.

І каже нести себе в поле,
На ладан ланів ярових,
І там по медунках качається,
Не мнучи й не хитаючи їх.


В бузинових кущах ночує,
Чуть на світ — уже збіг на горби,
І весь день безборонно кочує
Та по світлості голубій.

А в міщанки бронзовий янгол
Трубить, наче перед судом,
Що життя твоє скліє, скніє,
Ян вишивана квітка за склом.