Поезії
Іван Кулик
Вірші різних років
Лист другий
Київ: Радянський письменник, 1967

Лист другий
Вчора я рано ліг, Лілю,
Та довго заснути не міг;
Падав ріденький сніг, Лілю;
Годі чекати відлиг:
Ступила зима на поріг, Лілю, —
На свій законний поріг.

Зірвалася оранка на зяб, Лілю;
Похвалить хіба Наркомснаб:
В заготівлях район не ослаб, Лілю,

Лиш з городини лізе, мов краб…
Коли б ти нині була б, Лілю,
Коли зо мною була б!…

Так виходить, що кожний мій лист, Лілю,
Має розсіпаний зміст, —
Мов напідпитку тягне хорист, Лілю,
Всіх пісень за один присіст.
Загубив листуватись я хист, Лілю,
А це — потрібний хист.

Та даремно рядки я тулю, Лілю,
І даремно себе тільки злю:
Думка робить химерну петлю, Лілю,
З «Софіївки» — на зяблю.
Але я тебе справді люблю, Лілю.
Дуже тебе люблю.

І тому, що настала зима, Лілю,
І на зяб — сподіватись дарма,
І мороз верховіття лама, Лілю,
І на вежі турецькій чалма, —
Ще сумніш, що тебе тут нема, Лілю,
Зо мною тебе нема!
Кам'янець на Поділлі,
1930