Поезії (Іван Кулик)/Гуцул легко ся вбуває
| ◀ Ой заросло поле зіллям | Поезії Мої коломийки. Цикл перший. Під ярмом Гуцул легко ся вбуває… |
Най-но хлібець не вродиться ▶ |
|
IV
Гуцул легко ся вбуває,
Легко му ходити —
Гуцулонька молодая,
Лиш би тя любити.
Верховинська
коломийка
Гуцул легко ся вбуває,
Легку одіж носить,
Бо частіше так буває,
Що й голий, і босий.
Топірці ковані мали,
Шапки з пір'ям хвацькі,
А тепер позоставали
Вам киї жебрацькі.
Ой що мали — все згубили,
Поля і отари,
Бо у Чернівцях засіли
Румунські бояри.
Але вже нам обіцяли
Все назад віддати,
Аби-сьте лиш забажали
Брата мордувати.
Для гуцулів вже минають
Злі часи нарешті,
Бо за них там добре дбають
Десь у Букарешті…