Повна збірка веселих віршів/Циган пасїчник

Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Циганів
Циган пасїчник

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Циган-пасічник

Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915

Циган пасїчник.

Раз богаті хазяї
Цигана приймали
І тут йому на біду
Щільник меду дали.
Розсмакував бісів син,
Та все було ходить,
Стане було під вікном
Та „меду” й заводить.
Що не знали хазяї
Нїяк відігнати,
Ото його до джмелїв
Здумали післати.

Питаєть ся сам хазяй:
„Хочеш меду, враже?”
— Чом не хочу, тату мій,
Хочу, — Циган каже.
„То візьми-ж собі дупло
З медом і пчолами”.
Циган його ухватив
Руками й ногами.
— А де-ж, тату, то дупло?…
„От там серед лїса.
Гляди-ж, мухи не дрочи,
Та не згадуй біса!”
Побіг Циган, такий рад,
Що мед буде їсти.
Серед лїса стоїть дуб —
Давай по нїм лїзти.
Прилїзає до дупла,
Мостить ся небора,
А в дуплї джмелї, джмелї
Гудуть, аж говорять.
Тілько руку до дупла —
Воші й забренїли
І як чорнеє рядно
Цигана обсїли.
І шпигнув його один —
„Господь, — каже, — з вами!”
Шпигнув другий — „та піди-ж
До Божої мами!”

Далї кілька вже у-раз
Цигана кусає —
„Та ідїть бо до сьвятих!”
Циган промовляє.
Далї видить неборак,
Що вже пухне й губа —
„Тепер, — каже, — к чорту йдіть!”
Та шелеп із дуба!

——o——