шелеп

Шеле́п, меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. I. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924