Циган на сповіди. Раз задумав Циганчук
Гріхи сповідати:
Іде просто до попа,
Приходить до хати.
Оглядає, — нї попа, Нї слуги Бог має, А в горосї, у печі, Сало закипає.
Циган сало із горшка,
Живо із пекарнї,
Через цвинтар позадгузь
Тай до паламарнї.
В паламарнї як на гріх — Шапка на кілочку; Він і шапку потягнув, Сховав у куточку.
Тай тодї вже до попа
Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста цїлувати.
Поцїлував Циганчук, Піп його питає, А той йому всї гріхи І оповідає:
„Тай сегодня, — каже, — я
Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
З чужого хороху:
А у церкві шапку зняв!…” Говорить несьміло. А піп йому: „То не гріх! То добреє дїло!”
— Добре, добре, нехай так! —
По „Буди Господне”
Піп до шапки, — але ба!
І місце холодне…
Піп — до дому, до горшка, Де кипіло сало, А там йому лиш горох — А сала не стало.
І промовив старий і піп:
„Оже-ж признавав ся!
А я старий та дурний
І не догадав ся!”
|