Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки на попів та ксьондзів
Пшивітанє
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Przywitanie
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Пшивітанє.

Захтїли брацїшки
Біскупа витати,
Тай кажуть одному
Привіт написати.

 Але той сїрома,
 Хоч бери на муки,
 І пера не вміє
 Узяти у руки.
І ходить, сумує,
Не випє, не ляже,
Аж один брацїшок
Раз до нього каже:
 „Чого так сумуєш?
 Не жури ся, брате!
 Як приїде біскуп —
 Менї давай знати!”
Приїзджає біскуп,
Брацїшок до того;
А той як на збитки
Не писав нїчого.
 Змілуй сє, муй брацє!
 Бо цє Пан Буґ скаже!
 А той тільки чарку:
 „Вшистко бендзє! каже
Ти станеш до мови,
Я сєнде в зацїшку;
Цо я бенде мувіць,
І ти муф, брацїшку!”
 Стає той до мови,
 А той заховав ся.
 Коли чує — шелеп
 В костьолї підняв ся.

Тай питає того:
А юж, каже, пшишедл?
А той до біскупа:
— А юж, каже, пшешедл?
 Той бідняка з серцем
 I жальом і сьміхом:
 Цїхо! йому каже,
 А той собі: — Цїхо!
Тогдї той озвав ся:
Які же ти дурень!
А той до біскупа:
— Які же ти дурень!

 
——o——