Повна збірка веселих віршів
Степан Руданський
Приказки про Москалїв і урядників
Варвара
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Варвара
Джерсі-Сіті: «Свобода», 1915
Варвара.

Перепродав раз кацап
Усе серед Бару,
І на продаж тілько мав
Одную Варвару.

 Аж приходить наш мужик,
 Шапку поправляє.
 „Чи є у вас Миколай?”
 Кацапа питає.

— „Нєту, братєц, — каже той, —
Только зараз буде”.
Та Варвару живо зняв
Тай до халабуди.

 І кисткою раз мазнув, —
 І чаша закрилась,
 Мазнув іще кілька раз, —
 І митра вродилась.


Ще мазнув раз, — і обруч
Обвів наокола,
І бігцем до мужика:
— „Вот тєбє Мікола”.

 Але мужик собі став,
 Під боки узяв ся:
 Як поглянув на лице —
 Так і засьміяв ся.

„Що Микола, то вже так!
Правдива Микола!…
Щоби тобі волосок!…
Вся борода гола!”

 — „Нєшто хочеш баради?
 І барада буде!”
 І з Варварою мерщій
 Знов до халабуди.

Вибігає, кругом глип, —
Мужика й нї пари!
А тут баба, як на злість,
Питає Варвари.

 Прокляв кацап мужика
 І бабу до лиха;
 Ставить образ на стілець
 Тай промовив з-тиха:


— „Нє трєбуй он баради,
(Ентакая хара!) —
І єщо би била раз
З Міколи Варвара”.

 
——o——

——————

Хара” (харя) значить: писок, машкара.