повитиця

повитиця

Повити́ця, ці, ж. Раст.: а) = Повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924