Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повійка
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́йка, ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. I. 9. Ум. Пові́єчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.