Перший рейд/Усе гаразд, а от щодо грошей — амба
| ◀ Мій маестро вірить у „гроб“ | Перший рейд Усе гаразд, а от щодо грошей — амба |
Чулочки, носочки, хусточки-платочки ▶ |
|
Між іншим, товариші, коли ви вже дістали візи, закордонні пашпорти і зфотографувалися так, що „ні очей, ні плечей“, не думайте, що ви вже — „почти заграницей“.
— Нічого похожого!
Ми теж так думали.
Більш того, Городовенко запевнив, що на „Думку“ „in corpore“ відпускають декілька тис. карб. у золотій валюті. Його теж хтось там запевнив.
На „поверку ж“ вийшло, що наша Держава Радянська, Пролетарська, таки дуже любить мистецтво взагалі і хорове зокрема. „Думку“ ця держава таки як слід підтримує й утримує ось уже десять років. Кортить їй, цій Державі Радянській, щоб Українська Капеля поїхала закордон і показала там своє мистецтво, але… декілька тисяч карбованців у золотій валюті…
— „Люди добрі, та за ці гроші скільки тракторів, машин всіляких придбати можна!.. Там, закордоном, хотять почути нас… ну, то нехай і гроші платять“…
Ми не могли не погодитися з таким, повним глибокої логіки і абсолютної переконливости доказом… тим більш, що у теці в Городовенка лежала підписана обома сторонами — французьким імпресаріо Zerbason'ом („Цербазон“), що його ми одразу ж „переоктябрили“ у „фармазон“ і директором капелі, — умова, що за нею кожен співак, крім переїзних квитків, приміщення і видатків на візи, пашпорти тощо — діставав ще й „на пропитание“ 1 доляр і 25 центів щодня. На наші гроші, це трохи більш 2 крб. На французьку валюту — франки, це щось понад 25 франків щоденно.
За свідченням „бувалих“ людей — цих грошей для Франції досить, щоб поснідати, пообідати, ще й випити пляшку вина, яке, до речі, там дуже дешеве.
Ну, якщо так… їдемо!