Перший рейд/Бордо. „Земляки“ грузини. „Думка“ — Світова Капеля. „Запам'ятайте ім'я шефа“

БОРДО. „ЗЕМЛЯКИ“ ГРУЗИНИ. „ДУМКА“ — СВІТОВА КАПЕЛЯ.
Запам'ятайте ім'я шефа…

Їдемо до Бордо. Бо саме тут, на батьківщині знаменитого „бордоського“ вина, у великому оперовому театрі, місцеве філярмонічне товариство уряджує 21 січня концерт „Думки“.

Слухатимуть фахівці — музики, артисти, професори…

Це вже щось інше, як студенство Монпельє…

Аж ось і Бордо.

За нього говорять нам іще на вокзалі величезні цистерни, такі, як от у нас перевозять нафту… А тут — вино.

„Думка“ в театрі.

Повно світла, біноклів, льорнетів, фраків, смокінґів, шовку й грезету.

Урочистий, яскраво-барвистий, надхнений і вакхичний водночас, Лисенко з „Веснянкою“. Спокійно упевнений, без жадного зайвого руху „шеф“ Городовенко. Перші акорди, перше ж „піяніссімо“ і… контакт.

— Єсть контакт!

Утворили його, між іншим, не Равель, Дебюссі — французькі композитори, що їх виконали у другому відділі програми, а саме — українська пісня — „Думка“.

Зразу ж, по закінченню 1-го відділу, за лаштунки до „шефа“ прийшли музики й професори, і в найтепліших виразах, з неприхованим захопленням передавали „Думці“ свій привіт і подяку за „найвищу насолоду“.

— „Думка“ носить назву світової капелі, — казали вони, — і то цілком заслужено. Ми багато чули всіляких найрізноманітніших світових капель, але такого звучання, такої тонкости, передачі, такого багатства фарб, виключного нюансування й різнобарвности, такої організованности й дисципліни, як і виключної майстерности дириґування, — ми не чули й не бачили в жадній світовій „капелі“.

Нема чого згадувати за виключний успіх французьких композиторів у виконанні „Думки“. Припали до смаку й пісні народів СРСР.

А грузинські пісні до того подобалися слухачам місцевої грузинської колонії, що вона відрядила свого „депутата“ з'ясувати:

— Скільки саме і з яких місцевостей в капелі грузин співаків?

— Земляки побачитися хочуть.

І як же здивувалися й розчарувалися бідолашні, „земляки“, коли довідалися, що в українській капелі співають самі українці.

— „Но вы же так прекрасно поете, что мы думали, будто у вас половина грузин“…

„И откуда ви знаете наши песни? Совсем как у нас в Грузии“…

Після „пісень народів“, після численних „бісів“, після грузинських та білоруських, „Думка“ змушена була теж на „біс“ проспівати ще й „Ніч“ Ґуно.

Така різноманітна програма, таке багатство репертуару й таке цілком нове і, ориґінальне й високохудожнє виконання найрізнохарактерніших творів українських, руських, німецьких, французьких й інших композиторів, справили на мистецько-музичні кола слухачів-бордосців надзвичайне вражіння.

На ранок уся преса відзначала високу якість хору, його виключну музичність і художність, і дякувала „шефові“, радячи своїм читачам „запам'ятати його ім'я — Н. Городовенко“.

Але про пресу іншим разом. Зараз на Біяриц…