Перша читанка
Склав А. Воронець
Рідний Край
Малюнки: Юрій Магалевський 1921


V.
Рідний Край.


102. ХТО ЩИРО ПОВАЖА РОДИНУ.
 

Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому по всюди рай:
Чужина в'ялить, як билину.

 
103. СЕЛО.
 

Село! — і серце одпочине…
Село на нашій Україні —
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло;

Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво, а кругом
Широколистії тополі;

А там і ліс, — і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром:
Сам Бог витає над селом…


104. МОЯ БАТЬКІВЩИНА.
 

Де степ широкий, наче море,
Де дише пахощами гай,
Де небо зоряне, прозоре —
То мій святий, чудовий край.

Де житом ниви зеленіють,
Де пісня жалібно луна,
Де хати в вишниках біліють, —
То мила рідна сторона.


105. РІДНИЙ КРАЙ.
 

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.


106. БИЛИНА.
 

Сказав раз кущ билині:
— „Билинонько, чого така ти стала,
Мов рибонька в'яла:
Пожовкла, не цвітеш,
Живеш, як не живеш,
Твоя головонька от-от поляже?“
— „Ох, кущику!“ — билина каже: —
„Я на чужині“....

 
107. ТУГА ЗА РОДИНОЮ.
 

На чужині загибаю,
По чужині блуджу,
За своєю родиною
Білим світом нуджу.
Тут чужая сторононька
Та люде чужії:

Не пристануть до серденька,
Хоч і не лихії.
Хай би які добрі були —
Все не свої рідні:
Я, чужая чужениця,
Межи ними, бідний!

Ой, по саду-винограду
Сумний походжаю.
Із чужини до родини
Гадки посилаю.


108. РІДНА МОВА.
 

Мово рідна, слово рідне! —
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!…

Ой, тому плекайте, діти,
Рідненькую мову,
І учіться говорити
Своїм рідним словом!
Мова рідна, слово рідне. —
Хто вас забуває.
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має!


109. УКРАЇНА.
 

Наша славна Україна
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?

 
110. ПРИКАЗКИ.
 

1. Де рідний край, там і під ялиною рай.
2. Свій хліб кращий за чужого книша.
3. Зі своєї печі й дим не чадить.
4. В чужій хаті й тріска б'є.
5. Чужа хата гірша ката.


111. УКРАЇНСЬКИЙ ГИМН.
 

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороги, як роса на сонці,
Запануєм, браття, й ми у своїй сторонці!

 

Душу, тіло ми положим
За нашу свободу
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду!



Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
  • Автор помер у 1935 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.