НЕНАВИСНИЙ


 Накапостивши всім доволі,
Розщедривсь Вовк іклатий не на жарт:
 Віддав отарі гай і поле,
 Мовляв, не буде вже сваволі,
 Бо він їй — друг і брат,
 Бо рід його — велик і славен —
 Панує з давніх-давен…
 Та від усіх Овець
 Відомий рішенець:
— Хоч що нам, Вовче, не давай,
Ти ненависний нам, — і край!